Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/6789/7350
Назва: Чинники інституціалізації політичної опозиції
Автори: Шачковська, Любов Сергіївна
Бондар, Світлана Станіславівна
Ключові слова: політична опозиція
форма правління
рівень інституціоналізації
Дата публікації: тра-2017
Видавництво: Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського
Бібліографічний опис: Шачковська Л. С., Бондар С. С. Чинники інституціоналізації політичної опозиції / Л. С. Шачковська, С. С. Бондар // Науковий журнал «Politicus». – 2017. – Випуск 3. – С. 107 – 112.
Серія/номер: УДК 321.01.(4);
Короткий огляд (реферат): Розглядаються основні чинники від яких залежить ступінь залучення опозиції до державної діяльності. Проаналізовано проблему інституціоналізації парламентської опозиції при президентській республіці, парламентській республіці 1) з «Вестмінстерською моделлю» або парламентську опозицію без права вето урядових рішень; 2) з парламентською опозицією з правом вето рішень уряду; 3) з моделлю прямої демократії, в рамках моделі змішаної республіки французьку напівпрезидентську модель коли більшість та опозиція нормативно не розмежовані, та класичний приклад змішаної республіки, коли існує чітке розмежування статусу більшості та опозиції. Відзначається, що рівень інституціоналізації парламентської опозиції залежить від форми правління, точніше, від того, який рівень впливу має парламент (більшість) на формування уряду та контроль за його діяльністю.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.udpu.edu.ua/handle/6789/7350
ISSN: 2414-9616
Розташовується у зібраннях:Історичний факультет

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Shachkovska L.S._chunnuku instutytsionalizatsii.pdf342,4 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.