«Переходъ въ другую страну съ другимъ народом», або співроздуми із А. фон Гакстгаузеном про ментальні відмінності між росіянами та українцями

Abstract

Пропонована стаття є спробою апробації валідності джерельного корпусу європейських его-документів (Ф. Ансело «Шість місяців в Росії», А. де Кюстіна «Росія у 1839 році», А. фон Гакстгаузена «Исследования внутренних отношений народной жизни…») на предмет рецепції іноземними мандрівниками народної вдачі російського етносу та його станових репрезентів. У дослідженні здійснено інтерпретацію тревелогів у фарватері світоглядних домінант власне російських підданців та їх стратифікаційних модифікацій, зауважено, що кожен із вояжерів із властивою йому манерою та фокусуванням передав побачену та виображену ментальну картину російського соціуму. Підтверджено, що стратифікаційний підхід із тричленних поділом менталітетів російських станів на такі групи їх носіїв, як дворянство, духовенство, селянство знайшов відносно релевантне відображення у франко-німецьких мемуарних записах, інформативно передаючи духовну атмосферу часу. Відомості, почерпнуті з європейських тревелогів дають підстави стверджувати, що ментально «зліплені з різного тіста», селянська й «панська» спільності мислили та відчували в різних площинах. Перші – за законам міфологічної свідомості, другі – гранично між раціональною свідомістю та утилітаризмом. Але це не заважало згаданим світоглядним «розписам» укластися в єдине антропоморфне уособлення – матрьошку як детабуйваний ляльковий чуринг. Підсумком студій стало витворення моделі російської ментальної матрьошки як персоніфікації специфіки корпоративного станового світобачення росіян.