Abstract:
У статті доведено, що мегаобраз міста в європейській поезії аналізованого періоду увібрав типові риси, властиві символістській поезії Е. Верхарна, Р. М. Рільке, О. Блока, серед яких насамперед привертає увагу опис міста через уявлення містичного урбанізму. В українській поезії ранніх символістів та поетів з яскраво вираженою урбаністичною тематикою (М. Бажан, В. Сосюра, М. Семенко, Є. Плужник) актуалізовано потужний лексико-семантичний ряд, що віддзеркалює просторово-часові координати міського буття і побуту, урбаністичні реалії і навіть специфічну ауру міського розмовного мовлення.
