Єдність людини і природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича

Abstract

Виростаючи в оточенні лемківської природи, милуючись її неперевершеною красою, Б.-І. Антонич і себе вважає її частиною, урівнюється з нею в правах. У поетичних творах Б.-І. Антонич і прагне наблизитися до розкриття таїни буття людини і природи, олюднює й персоніфікує навколишні природні об’єкти та явища. Творчість Б.-І. Антонича споріднена з фольклором, він розлого звертався у власних віршах на християнську міфологію, пов’язану зі старозавітними переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами.