Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз потенціалу хореографічного мистецтва. Для цього уточнено сутність понять «потенціал» та «мистецтво». Предметом дослідження стає педагогічний та мистецтвознавчий потенціал мистецтва танцю; обґрунтовано синтетичний характер хореографії, якій по’єднує в собі музику, ритміку, образотворче мистецтво, театр і пластику рухів. З’ясовано, що формування індивідуальних творчих здібностей майбутніх педагогів-хореографів мистецтвом танцю здійснюється через функції хореографічного мистецтва. Схарактеризовано позааудиторну виховну
роботу, як особливий вид діяльності в якій переважає елемент самореалізації і яка володіє великими можливостями для задоволення інтересів та творчого саморозвитку майбутніх учителів хореографії.
