Abstract:
Колектив – могутній важіль виховання, і тільки в ньому завдяки спілкуванню й активній спільній діяльності формуються провідні риси особистості [2]. Відокремлення людини від соціального середовища – це соціально-психічний вакуум, який стоїть на заваді розвитку окремої людини. Оцінюючи роль колективу у вихованні, слід мати на увазі, що жодні благородні цілі ніколи не були досягнуті без об’єднання людей на певних засадах. Не можна відкинути все краще, що стосувалося колективістського виховання: вироблення навичок взаємодії і взаємодопомоги, поваги до інших, до суспільства, вміння рахуватися з нормами життя. Без цього неможливо виховати свідомого громадянина, повноцінного члена суспільства [4].
