Abstract:
У статті визначено корекційні можливості використання методів арт-терапії в роботі вчителя-дефектолога, обґрунтовано зміст, форми та методи арт-терапевтичної роботи з дітьми, які мають порушення в психофізичному розвитку; доведено, що одним із напрямів в корекційній роботі дефектолога належить арт-терапії, що ґрунтується на розумінні людини як творчої особистості, котра з певних причин обмежена фізичними і психічними порушеннями. Виявлено базові чинники дії методів арт-терапії в гармонізації розвитку особистості дитини з особливими освітніми потребами та процесу їхньої інтеграції у суспільство, які визначаються наступними принципами: системності занять; гуманістичної спрямованості арт-терапевтичного процесу, який визначає необхідність гармонічного сполучення цілей суспільства і особистості, орієнтації арт-терапевтичного процесу на особистісні можливості дитини, її інтереси і потреби; єдності діагностики і корекції, які відображають цілісність процесу надання арт-терапевтичної допомоги у процесі розвитку дитини. Звертається увага на тому, що арт-терапевтична робота будується на основі принципу врахування структури дефекту і потенційних можливостей дитини «зони найближчого розвитку», тобто врахування здібностей дитини, яка має будь-яку структуру дефекту, а у процесі співробітництва з дорослими дитина може освоювати і засвоювати нові засоби дій. Визначено, що на відміну від більшості корекційних методик, арт-терапія використовує «мову» візуальної та пластичної експресії, що особливо актуально в роботі з дітьми, що мають порушення у розвитку і для них невербальна експресія є більш природною, тому мета арт-терапії полягає в корекційній та терапевтичній дії мистецтва на дитину і виявляється в перебудові психотравмуючої ситуації за допомогою музики, живопису, казок, ляльок, драми, виведенні почуттів та переживань через художньо-творчу діяльність.
