Abstract:
У статті на матеріалі писемних пам’яток ділового стилю проаналізовано особливості освоєння фразеологізму-інтернаціоналізму слово в слово, який в українську мову ХVІ ст. потрапив як структурно-семантичний еквівалент латинського вислову через посередництво польської мови. Для з’ясування адаптаційно-динамічних процесів було залучено ділові тексти з інших територій, зокрема й білоруських, а також твори інших жанрів, що засвідчують закріплення семантики у фразеологізмі та виході його за межі власне ділового стилю.