Abstract:
У статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти дитячої обдарованості. Досліджено поняття «обдарованість» та «обдарована дитина». Актуальність матеріалу, викладеного в статті, зумовлена тим, що обдаровані діти потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм
і спеціально підготовлених фахівців: вихователів, вчителів закладів освіти. Простежено, що обдарованість у дитячому віці можна розглядати як потенціал психологічного розвитку стосовно наступних етапів життєвого шляху особистості, проте слід враховувати складність самого
поняття обдарованості, адже чітко фіксованого поняття обдарованості в літературі немає. Як правило, обдарованість визначається за допомогою вимірювання інтелектуальних параметрів або еноменологічних проявів. У статті розглядаються різні погляди щодо проблеми дитячої обдарованості зарубіжних і вітчизняних науковців (О. Антонова, В. Блінова, Л. Блінова, Л. Виготський, О. Матюшкін, О. Палагнюк, В. Петровський, С. Платонова, М. Розенова, І. Романюк, Б. Теплов, К. Текекс та інші).
Автори вважають, що обдарованість дитини − це особистісна характеристика, яку багатогранно визначають за допомогою психологічних тестів, діагностування творчих та інтелектуальних
здібностей і систематичних спостережень. Обдарованість розглядається як
індивідуальний потенціал для досягнення високих результатів в одній або декількох
сферах, а обдарована дитина – як особистість, яка вирізняється яскравими, іноді
видатними досягненнями в тій чи іншій сфері діяльності, що є улюбленою для неї.
Тому, на думку авторів, раннє виявлення, навчання та виховання обдарованих і
талановитих дітей – одне з головних завдань удосконалення сучасної системи
освіти. Проаналізовано наукові погляди, стандартизовані методики дослідження обдарованості й принципи складання програм для обдарованих дітей.