Короткий опис(реферат):
На сьогодні діяльність усіх органів державної влади (центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я України та органи місцевого самоврядування) створюють найбільш сприятливі умови для осіб з інвалідністю, з метою комфортного входження в суспільство, участь у суспільних процесах та повноцінній життєдіяльності особистості. Повноцінна участь людей з інвалідністю в житті суспільства не можлива через численні бар’єри та перешкоди. «Звичайна» людина їх може не помічати, а особі з інвалідністю доводиться боротися з ними щоденно. Метою дослідження є здійснення аналізу підготовки фахівців супроводжуючий осіб з інвалідністю. Методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічних джерел з досліджуваної проблематики, узагальнення та систематизація даних щодо підготовки фахівців – супроводжувач осіб з інвалідністю; емпіричні – опитування. Вибірку дослідження склали 10 волонтерів, які забезпечували супровід учасників Міжнародного художнього симпозіуму-пленеру осіб з інвалідністю «Мистецтво без обмежень». Волонтери в опитувані зазначили, що переважна більшість не мають кваліфікованої підготовки. Серед проблем, з якими стикаються під час супроводження людей з інвалідністю, вказують наступні: необізнаність оточуючих щодо можливостей і потреб людини з інвалідністю; складність у налагодженні міжособистісного спілкування; наявність архітектурних бар’єрів, що унеможливлюють безперешкодне пересування або доступ до того чи іншого об’єкту; неправильний підхід, що не враховує думку людей з інвалідністю у вирішенні їхніх проблем; стан відчаю чи безпорадності таких людей тощо. За результатами дослідження встановлено важливість введення в дію стандарту професії «Супроводжувач осіб з інвалідністю» та підготовка фахівців з присвоєнням однойменної кваліфікації є суттєвим кроком на шляху щодо забезпечення доступу до суспільних благ всіх категорій громадян, в тому числі з інвалідністю. Водночас, соціальна послуга фізичного супроводу є складовою із системи заходів, які сприяють соціальній реабілітації людей з інвалідністю.