Abstract:
У пропонованій розвідці зʼясовано стан дослідження елементів людської
зовнішності в українському мовознавстві; визначено зміст і структуру концепту
ʽзовнішність людиниʼ; проаналізовано комплекс засобів вербальної репрезентації
досліджуваного концепту при розкритті образів персонажів в романі Ю. Винничука
«Танґо смерті»; визначено специфічне в процесі змалювання людської зовнішності, що
характеризує ідіостиль письменника.
Зазначено, що в Ю. Винничука портрет – це не просто малюнок, а один із
провідних засобів характеротворення, розкриття соціального статусу героїв. Автор
використовує розлогі описи, причому це не залежить від того, кого описує: чи
головного героя, чи випадкового перехожого. В арсеналі засобів митця – епітети,
метафори, порівняння, синонімічні ряди, демінутивні суфікси і мейоративно чи
пейоративно конотовані лексеми.
За специфікою зображення елементів портрета чи одягу впізнається і
ставлення автора до зображуваного, тобто яскраво виражена прагматика тексту. У
цілому автора роману можна назвати майстром опису зовнішності
