Abstract:
Стаття приурочена проблемі доступності та адаптації дітей з інвалідністю в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства посилюється увага до формування гуманного ставлення до осіб з особливими потребами. Такий підхід потребує зламу стереотипів та оволодіння новими формами і методами роботи з дітьми з інвалідністю в освітньому процесі. Виявлено, що навчання дітей з інвалідністю в умовах масових загальноосвітніх закладів є гострою проблемою для української держави, яка переживає етап становлення та недостатнього сприйняття педагогічної інновації не лише батьками, а й і самими педагогами. Встановлено, що освіта дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, ґрунтується на принципах виваженої педагогіки, орієнтованої на їхні потреби, що, відповідно, потребує певного забезпечення кадрового складу фахівцями вузького профілю, засобами та умовами надання психолого-педагогічної допомоги. Закцентовано увагу на тому, що навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним для дітей з особливими освітніми потребами (з інвалідністю), дітей з типовим рівнем розвитку, членів їхніх родин і суспільства в цілому. Встановлено, що практика «залучення» дітей з інвалідністю повинна бути невід’ємною частиною національних планів щодо забезпечення освіти для всіх без обмежень, а організація умов для адаптації дітей з інвалідністю має стати невід’ємною складовою частиною педагогічної стратегії і, безперечно, нової соціальної та економічної політики. Аргументовано, що для цього необхідно провести кардинальну реформу загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням особливостей надання освітніх послуг дітям з інвалідністю.
