Короткий опис(реферат):
Стаття розкриває виявлені педагогічні протиріччя між потенційними можливостями дошкільників у формуванні здорового способу життя і станом виховної практики, відсутністю методики цілеспрямованого валеологічного виховання, як наслідок була сформульована мета – аналіз педагогічної діяльності вихователя та висвітлення питання збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини, організація фізкультурно-оздоровчої роботи, удосконалювання рухового режиму, визначення основних напрямів і перспектив формування здорового способу життя у дітей дошкільного віку. Висвітлюється важлива роль формування у дітей дошкільного віку свідомого, активного відношення до здоров’я, здорового способу життя, як до головної людської цінності. Висвітлені питання збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини, організація фізкультурно-оздоровчої роботи, удосконалювання рухового режиму, в основі якого лежать принципи: оздоровча спрямованість; природне стимулювання рухової й інтелектуальної активності з урахуванням наступності і своєрідності педагогічних впливів у різних вікових групах; індивідуально-диференційний підхід до кожної дитини. Розглядаються в цілому питання позитивного впливу виховання на формування у дошкільників мотивації здорового способу життя, які необхідно виділити наступні його дії: вміти аналізувати і оцінювати рівень здоров’я, фізичний та руховий розвиток дитини; формувати завдання фізичного виховання на певний період і визначати головне з них, враховуючи індивідуальну особливість кожної дитини; проектувати бажаючий рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі, які можуть виникати по об’єктивним і суб’єктивним причинам; організовувати процес виховання по визначеній системі, вибираючи найбільш доцільні засоби, форми та методи роботи в конкретних умовах; зрівнювати отримані результати з початковими і поставленими новими завданнями; оволодівати професійною майстерністю і постійно її удосконалювати; здійснювати спільну роботу з батьками по формуванню здорового способу життя в сім’ї. Як наслідок, це дозволить забезпечити у дітей в дошкільному навчальному закладі максимальний розвиток кожної дитини, мобілізацію його активності і самостійності, підвищенню їхнього інтересу до навчання здорової життєдіяльності, розвитку здатності гармонізувати свої стосунки з навколишнім світом і самим собою, буде сприяти вихованню здорової дитини та її різнобічному розвиткові.
