Короткий опис(реферат):
У статті розкрито теоретико-методичні основи формування пізнавальної активності здобувачів у закладах вищої освіти. Вказано на те, що молодим людям вже сьогодні слід готуватися до відбудови України після війни, до повернення до належного стану всіх галузей (економічної, культурної, ін.), і, в першу чергу, освітньої. Держава потребує зараз і потребуватиме згодом педагогів-професіоналів, які будуть позитивно вмотивованими до власної професії, усвідомлюватимуть її важливе призначення на невидимому освітянському фронті. Такого педагога повинен підготувати заклад вищої освіти, який буде дбати про позитивну налаштованість своїх здобувачів на майбутню професію, про усвідомлення ними необхідності здійснювати активну пізнавальну діяльність під час навчання у будь-яких умовах (стихійні лиха, епідемії, війни та ін.). Викладачам необхідно здійснювати роботу, спрямовану на формування емоційного складника професійної готовності здобувачів вищої освіти, що означає, розвиток у них бажання до пізнання нового, до розширення знань, до саморозвитку та самовдосконалення. Науково-педагогічні працівники закладу вищої освіти мають прикласти всі зусилля для формування пізнавальної активності здобувачів вищої освіти, що сприятиме соціальному становленню майбутніх учителів, їхньому саморозвитку та самореалізації. У закладі вищої освіти молодь, незважаючи на формат навчання, повинна активно «включатися» у навчально-пізнавальну працю під час і лекційних, і практично-лабораторних занять, і консультацій, виконання індивідуальних та самостійних завдань, інших різноманітних видів навчальної діяльності. Зазначено, що результативність навчання, яка зумовлюється активною участю здобувача у навчальній діяльності, буде залежати від його емоційного стану та позитивної мотивації до такої діяльності. Викладачам ЗВО належить використовувати різноманітні форми зацікавлення здобувачів освітнім процесом, а також формувати у них різні види пізнавальних мотивів.
