Abstract:
У статті актуалізується проблема виховання культури поведінки дітей старшого дошкільного віку. Уточнено сутність і зміст базових понять дослідження, а саме: «педагогічні умови», «культура поведінки». Розкрито вне сок українських педагогів-мислителів у розв’язанні проблем виховання культури поведінки дошкільників. Визначено теоретичні підходи, які покладено в основу дослідження. Окреслено завдання виховання культури поведінки дітей старшого дошкільного віку: формування уявлень про норми поведінки і моральні якості особистості, розвиток моральних почуттів, розширення, поглиблення та систематизація знань про норми і правила культурної поведінки, розвиток умінь оцінювати власні та чужі вчинки, формування позитивних ставлень до норм поведінки та негатив них ставлень до антисуспільних проявів, формування умінь, навичок та звичок культурної поведінки. Головною метою роботи є визначення педагогічних умов виховання культури поведінки дітей старшого дошкільного віку, їх ефективність та результативність. Під час дослідження нами використані теоретичні методи (аналіз літератури з проблем дослідження; аналіз програм, планів виховної роботи з дітьми), емпіричні методи (анкетування, бесіди, педагогічні спостереження освітнього процесу). Розкрито зміст діагностичного обстеження, представлено експеримент з подальшою якісною і статистичною обробкою результатів дослі дження рівнів вихованості культури поведінки в дітей старшого дошкільного віку. Таким чином, культуру поведінки визначаємо як сукупність корисних, стійких форм повсякденної поведінки в побуті, у спілкуванні та різних видах діяльності. При цьому період старшого дошкільного віку розглядаємо як сенситивний у вихованні культури поведінки. Пропонуємо основні складники методичних дій, педагогічні умови, спрямовані на виховання культури поведінки дітей старшого дошкільного віку.
