Abstract:
Стаття присвячена питанню підготовки майбутнього диригента інструментального колективу на факультеті мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Реалії сьогодення вносять корективи в усі сфери нашого життя. Кожен на своєму фронті намагається приблизити перемогу. Україні потрібні професіонали різних галузей, зокрема мистецькій, які будуть відбудовувати нашу державу. У царині музичного мистецтва диригування займає своє особливе місце через специфіку та складність підготовки. Мета статті – висвітлення особливостей диригентської підготовки інструменталістів в УДПУ імені Павла Тичини. В ході проведення дослідження були використані наступні методи: ретроспективний, аналізу, синтезу, індукції та дедукції. В статті вперше узагальнено досвід підготовки диригентів інструментальних колективів кафедрою інструментального виконавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. За результатами дослідження встановлено, що крім традиційних складових компонентів підготовки використовують допоміжні: ведення щоденника диригента та оформлення партитури з оркестровими партіями (для диригентів-випускників), залучення другого концертмейстера на практичних заняттях тощо. Висвітлено репертуар над яким працюють диригенти-інструменталісти. Проаналізовано навчальні плани першого та другого освітніх рівнів освітньо-професійної програми «025 Музичне мистецтво. Інструментальне виконавство» щодо кількості кредитів, годин, форм контролю відповідно диригування та споріднених з ним предметів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання систематизованих знань та практичних рішень щодо підготовки диригентів.
