Abstract:
У статті розглядається суть термінів «індивідуалізація», «диференціація». Розглянуто проблему виникнення та дослідження категорії «індивідуально-диференційований підхід», розкрито індивідуально-диференційований підхід в поглядах вчених сучасності. Виділенні основні позиції, що визначають сутність індивідуально-диференційованого підходу як засобу підвищенні якості навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу. Запропоновано засоби підвищення ефективності формування навчальних знань і всебічного розвитку дітей.Технологія диференційованого навчання являє собою сукупність організаційних рішень, засобів і методів диференційованого навчання, що охоплюють певну частину освітнього процесу.В умовах одночасного навчання дітей в різновіковій групі постає проблема оптимальної організації їх пізнавальної діяльності, вікових та навчальних можливостей. Вирішенню цієї проблеми сприяє здійснення внутрішньогрупового диференційованого навчання, обов’язковою умовою якого є створення різнорівневих груп. Ураховуючи рівень пізнавальних можливостей дітей, застосовують різні прийоми організації навчальної діяльності: за ступенем складності, за ступенем самостійності, за обсягом.
