Короткий опис(реферат):
У статті визначено, що фандрейзинг є ефективним інструментом використання сучасних засобів комунікації та передачі інформації для фінансування та залучення матеріальних ресурсів. Фінансування дає змогу реалізовувати глобальні проекти в різних сферах суспільного розвитку без залучення великих інституційних інвесторів. Проаналізовано використання існуючих інструментів фандрейзингу, зокрема краудсорсингу, краудфандингу, ендавменти, гранти та соціальних сервітутів. Кожен з цих інструментів фандрайзингової діяльності знайшов широке застосування у світовій практиці фандрайзингу. допомагаючи створити та реалізувати тисячі соціально значущих проектів та ініціатив громадського суспільства. Це стало прикладом ефективної взаємодії громадських інституцій, оминаючи складний бюрократичний апарат держави та традиційні форми залучення фінансових ресурсів. Визначено, що в умовах війни в Україні фандрейзинг став ефективним та дієвим інструментом залучення зовнішнього фінансування для подолання наявних соціально значущих проблем та реалізації суспільно важливих проєктів. Встановлено, що фандрайзинг визначається своєю унікальністю, оскільки це не лише про збір коштів, але й про активну роботу над вирішенням конкретних проблем, для яких необхідні фінансові ресурси. Узагальнено фактори та умови, які впливають на розвиток фандрайзингу, стимулюють та обмежують його. Проаналізовано пріоритетні напрями розвитку фандрайзингу та визначено необхідність внесення обґрунтованих змін у підхід до розуміння поняття державного фандрайзингу в реальних умовах України, тобто забезпечити роль держави як суб’єкта фандрайзингової діяльності. Держава як суб’єкт фандрейзингу, з одного боку, зможе забезпечити ефективне цільове використання бюджетних коштів, минаючи традиційні корупційні схеми, а з іншого – дозволить реалізувати інтелектуальний потенціал власних громадян у суспільно важливих сферах.
