Abstract:
У статті досліджено роль освіти як важливого чинника процесу і механізмів соціалізації особистості, метою якої є адаптація індивідів до суспільних вимог, набуття соціальних цінностей, норм, навичок соціальної взаємодії. Визначено пріоритетність трансформацій освіти як соціального інституту, забезпечення гуманізації освіти, соціальної спрямованості навчання, що створює механізми для всебічного розвитку молоді в умовах інтенсифікації суспільної діяльності. Обгрунтовано важливість соціалізації індивідів засобами освітньої діяльності, яка повинна задовольняти потреби суспільства та особистості. Встановлено особливості соціалізації молодих людей під час їх навчання, зокрема, за допомогою становлення системи соціокультурних детермінантів, необхідних для набуття здатності бути активним учасником соціальних взаємодій і процесів. Проаналізовано сутність аксіологічних особиснісних засад шляхом перетворення накопичених знань у систему життєвих цінностей, моралі, переконань, норм і правил поведінки. На основі урахування закономірностей індивідуалізації знання виокремлено принципові підходи до ролі освіти у процесі соціалізації особистості.
