Abstract:
В дисертації аналізується стан наукової розробки теми, визначається джерельна база дослідження. Проведено аналіз національно-демократичних перетворень на півдні Київщини, що відбувалися в ході української національно-визвольної революції (березень 1917 – 1920 рр.).
З’ясовано участь населення в розгортанні громадсько-політичного життя, показано процес створення в містах і селах осередків українських політичних партій, проаналізовано рішення селянських з’їздів та з’їздів кооператорів.
Досліджено ставлення населення Київщини до українських урядів, що створювались в процесі українського державотворення; визначено основні напрямки участі населення повітів в громадському самоврядуванні. Висвітлено участь населення у виборах до Всеросійських і Українських установчих зборів.
Розкрито причини та характер селянського руху на Київщині в роки Української революції. З’ясовано, що вирішення земельної проблеми базувалося на експериментах, які проводили уряди доби визвольних змагань 1917 – 1920 рр.
Встановлено участь громадськості Київщини у відродженні національної освіти та встановлено її особливості залежно від тогочасної державної політики. Аналізується в цьому напрямку діяльність спілки вчителів, „Просвіти”, кооперативів. Відродження національної освіти проявлялося в розширенні шкільної мережі, в матеріальній підтримці вчительства, підвищенні їх кваліфікації, в підготовці навчальної літератури тощо. Одним із напрямків відродження національної освіти на різних етапах революції стало піклування про запровадження української мови, вивчення української літератури, історії.
