Abstract:
визначити їх роль в минулому України, конкретизувати особливості їх освоєння у порівнянні з інши-
ми територіями. З геоекотонами найтісніше пов’язані історичні долі людства, що визначається особ-
ливостями географічного середовища, в надрах якого народжувались нові народи, нові культури, нові
держави. Міжзональний геоекотон Правобережної України «лісостеп-степ» відноситься до тих тери-
торій, які відповідно концепції Л.М. Гумільова, є сприятливими для етногенетичних процесів. Ця пе-
рехідна смуга між лісостепом і степом, що із заходу і сходу оконтурена двома значними водними ар-
теріями, якими є річки Дністер і Дніпро разом з притоками. Центральну її частину займає середня
частина річки Південний Буг, яка з найдавніших часів приваблива для людини. Виділено 7 етапів
освоєння геоекотону: доскіфський (до VІІ ст. до н.е.), скіфський (VІ ст. до н.е.-VІІ ст. н.е.), Київської
Русі (VІІІ-ХІІІ ст.), народної колонізації (ХІV-ХVІІІ ст.), початкового промислового освоєння (ХІХ-
поч. ХХ ст.), радянський (20-80-ті рр. ХХ ст.) та сучасний етап (90-ті роки ХХ-поч. ХХІ ст.). Беручи
за основу запропоновану періодизацію, реконструйовано історичне минуле міжзонального геоекото-
ну «лісостеп-степ» Правобережної України, прослідковано процес заселення та розвитку форм гос-
подарювання.
