Abstract:
З проголошенням незалежності України та переходом до ринкових відносин особливої ваги набув регіональний підхід у розвитку економіки держави. Сучасні тенденції ринкових перетворень мають бути спрямовані на побудову економічно могутніх регіонів, які б самостійно вирішували поточні завдання та виконували свої функції без додаткового залучення коштів з державного бюджету. Реалізація зазначеної мети можлива лише за умов стратегічного управління соціально-економічними процесами, що передбачає конструювання перспектив в залежності від реальних можливостей та конкурентоспроможності того чи іншого регіону. В зв’язку з цим, в статті подаються на розгляд теоретичні аспекти поняття “стратегія” та практичні рекомендації щодо її вибору, як передумови активізації внутрішніх джерел соціального і економічного розвитку.