Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/15209
Назва: МОВНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ЕМОЦІЇ ГНІВУ В СУЧАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
Інші назви: МОВНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ЕМОЦІЇ ГНІВУ В СУЧАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
Автори: Комарова, Зоя Іванівна
Ключові слова: емоція гніву
художній дискурс
емотивність
текстова репрезентація емоції
номінація емоції
дескрипція емоційної реакції
мовні засоби вираження емоції
Дата публікації: 2022
Видавництво: Житомирський державний університет імені Івана Франка
Бібліографічний опис: Комарова З. І. Мовна експлікація емоції гніву в сучасному художньому тексті. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. Випуск № 2 (97). 2022. С. 143–158.
Серія/номер: УДК: 81'42:[82'06:159.942];
Короткий огляд (реферат): Сучасним напрямом у мовознавстві є дослідження текстової репрезентації емоцій і почуттів людини в художньому дискурсі та вивчення мовних засобів вираження категорії емотивності в художньому тексті. В авторській статті виявлено й проаналізовано мовні засоби номінації, дескрипції і вираження емоції гніву в романі Дарини Гнатко "Мазуревичі. Історія одного роду", що дало можливість з’ясувати індивідуально-авторську специфіку зображення емоції та тлі загальномовних особливостей її фіксації. На основі дослідження зроблено висновок, що в тексті твору письменниця експлікує емоцію гніву за допомогою номінативних, дескриптивних та виражальних мовних засобів. Пряму номінацію емоційного стану об’єктивовано за допомогою іменників (гнів, гнівливість, невдоволення, роздратування, зло, злість, злостивість,, лють, жорстокість, ворожість, ненависть), які різняться відтінками значень, а також дієслів (ненавидіти, лютувати, злити(ся), скаженіти, сатаніти, озвіріти), що виражають градуальні відношення, прикметників і дієприкметників (злий, невдоволений, лихий, лютий, розлючений, скажений, озвірілий, ненависний) та прислівників (люто, розлючено, гнівливо, сердито, роздратовано, невдоволено, незадоволено, злостиво, зле, оскаженіло, вороже, погрозливо, спересердя). Письменниця вдається до опису мімічних, просодичних і кінетичних реакцій персонажів на емоцію гніву, широко використовуючи при цьому лексико-фразеологічне багатство мови, метафори та епітети, засоби персоніфікації і порівняння. В описах емоційного стану персонажів авторка передає глибину переживання емоції та інтенсивність емоційних реакцій, неодноразово описує спроби оволодіння емоцією і контролю емоційних реакцій. Експресія змалювання емоції гніву досягається завдяки виражальним засобам мови, до яких належать вигуки, емотивно-оцінна лексика і прокляття.
Опис: http://philology.visnyk.zu.edu.ua/article/view/266388/262452
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/15209
Розташовується у зібраннях:Факультет філології та журналістики

Файли цього матеріалу:
Файл РозмірФормат 
LINGUA EXPOSITIO PASSIONIS IRA IN TEMPORARIO ARTICULI SCRIPTI.pdf705,29 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.