Активність гваякол- і аскорбатпероксидази та білковий склад коренів сої у період формування та на початку функціонування симбіотичних систем Glycine max – Bradyrhizobium japonicum

Abstract

Вивчали активність окисно-відновних ферментів і склад загального пулу білків у коренях сої, інокульованої штамами й Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum різної активності, у період формування та на початку функціонування симбіозу. Встановлено, що активність гваяколпероксидази залежить від нодуляційної активності мікросимбіонта, а аскорбатпероксидази – пов’язана з інтенсивністю азотфіксації. Показано, що інокуляція рослин викликає не залежну від ефективності штаму експресію генів і активний синтез білків, відповідальних за формування симбіозу. Активізація функціонування азотфіксуючого апарату сприяла збільшенню загального вмісту білків у коренях рослин, інфікованих активними ризобіями. Особливостей у активності окисно-відновних ферментів та білкового складу коренів сої за інокуляції бульбочковими бактеріями із контрастними симбіотичними властивостями виявлено не було, що вказує на ідентичність низки фізіологічних процесів при формуванні симбіозу різної ефективності у сої.