Abstract:
У статті розглядаються сучасні теоретичні підходи дослідження проблеми подолання негативних психічних станів у дітей дошкільного віку. Розглянуто класифікації психічних станів та охарактеризовано їх за домінуючим компонентом психічноїсфери(емоційні,вольові,інтелектуальні),засфероюпровідної діяльності (ігрові, навчальні, трудові, спортивні, екстремальні), за вираженістю особистісних властивостей, за впливом на особистість (позитивні, негативні, стенічні та астенічні), за ступенем тривалості (короткочасні, довготривалі, затяжні), за ступенем напруження, за ступенем усвідомлення суб’єктом, за ступенем глибини (глибокі, поверхневі)тощо.З’ясовано, що до позитивнихпсихічних станів відносяться стани, що поліпшують виконання діяльності та зумовлені відповідним відношенням до дійсності, а до негативних – ті, що, навпаки, погіршують діяльність та зумовлені негативним відношенням до дійсності. Позитивними психічними станами, які супроводжують навчальну діяльність дітей є допитливість, подив, ініціативність, цікавість, радість, натхнення, задоволення, захоплення, надія, активність, рішучість, зосередженість, бадьорість, впевненість, а негативними – байдужість, журба, засмучення, втома, тривога, гнів, агресія, пригніченість, незадоволенність, нерішучість, страх, невпевненість, розгубленість, апатія, неуважність, загальмованість, монотонія, фрустрація, стрес, депресія, безнадійність, відчай тощо.Автор зазначає, що відсутність корекційних заходів у практиці виховання дітей дошкільного віку з різними емоційними розладами може призвести до утворення стійкої негативної позиції щодо взаємин з іншими людьми, а також до деформації розвитку зрілої дорослої особистості.
