Abstract:
У статті розкрито теоретичні основи агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку під час війни. Здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з означеної проблеми, доведено актуальність її. Агресивна дія – це прояв агресивності як ситуативної реакції. Якщо агресивні дії повторюються періодично, то в такому випадку ми говоримо про агресивну поведінку. Агресія – це насамперед реакція на блокування потреб. Вона притаманна всім людям і є інстинктивною природною силою людини. Вона активується, коли не враховуються чинники ризику, не задовольняються вікові потреби. Автор зазначає, що на прояви агресивної поведінки можуть впливати багато факторів, в тому числі вік, індивідуальні особливості, зовнішні фізичні та соціальні умови. Але вирішальну роль у формуванні агресивної поведінки особистості, на думку більшості дослідників, відіграє її безпосереднє соціальне оточення. Агресія дітей дошкільного віку може бути викликана різними факторами. Однак в основі такої поведінки є лише одна з причин – дитина не відчуває себе комфортно в поточній ситуації. Неможливість змінити саму ситуацію, дитина виявляє невдоволення агресивною поведінкою. Розкрито, що старший дошкільний вік важливий період у розвитку дитини, який формує майбутню поведінку, світогляд та характер. Це найголовніший вік для становлення особистості. це період статевої ідентифікації і відповідно до неї стилю поведінки. Також у дитини формується власне усвідомлення себе в часі в просторі, дитина знає минуле, розуміє сьогодення і має уявлення про майбутнє. Цей період є надважливий, бо це початкове становлення особистості. Дитина вчиться передбачати наслідки своєї поведінки, самооцінки, розширюється коло емоцій і почуттів і мотивів.