Abstract:
У статті висвітленометодологічні засади формування готовності здобувачів вищої освіти до педагогічної діяльності. Визначенометодологічні орієнтири дослідження, розглянутовихідні методологічні позиції, обгруновано теоретико-методологічні концепти професійноїпідготовки здобувачів вищої освіти до педагогічної діяльності: аксіологічний,у площині якого пріоритет педагогічно значущих цінностей формує мотиваційне ставлення майбутнього педагогадо його професійної діяльності та є джерелом духовного збагачення вихованців; акмеологічний, який характеризує процес професійної підготовки майбутніх педагогів до педагогічної діяльностіяк відкриту систему, якій властиві саморозвиток і саморегуляція, творче професійне самовдосконалення впродовж життя, досягнення життєвих творчих вершин (акме) у майбутній педагогічній діяльності після здобуття освіти; компетентнісний,завдяки якому відкриваються широкі можливості дляформування професійноїкомпетентності майбутнього педагогаяк важливого чинника забезпечення якісної професійної підготовки фахівців, результатом чого є вироблення індивідуального стилюдіяльності педагога в майбутньому та розвиток його педагогічної майстерності, що характеризується вільним володінням інноваційними методиками організації різноманітних видів творчої діяльності дітей, професійною готовністю до творчої співпраці з дітьми, прагненням до творчих досягнень, креативним підходом до навчання, потребою в безперервній самоосвіті, подальшому самовдосконаленні, співробітництві та співтворчості, нешаблонним ставленням до справи. Методологічний супровід підготовки здобувачів вищої освіти до майбутньої педагогічної діяльності був орієнтований на формування в них позитивної життєвої мотивації, творчої самореалізації у професійній діяльності, на заохочення їхньої творчої ініціативи, створення ситуації професійного успіху, що дозволило їм відчути впевненість у своїх творчих можливостях і психолого-педагогічну підтримку викладачів.