Короткий опис(реферат):
У статті здійснено ретроспективний аналіз негативних чинників, або антиінноваційних бар’єрів, що перешкоджали успішному впровадженню педагогічних інновацій у практику української школи у ХХ столітті. До них належали механічне копіювання досвіду, адміністративне нав’язування передового досвіду, швидка зміна і невиправдана кількість новацій. Відсутність кваліфікованого вивчення сутності нововведення ставала причиною нівеляції його позитивних рис, зумовлювала полярні оцінки перед початком і після застосування, що як наслідок викликало сумніви в ефективності та доцільності наступного нововведення. Ігнорування набутого досвіду може стати перешкодою для успішного впровадження інновацій на сучасному етапі.
