Розвиток форм і методів навчання словесності (середина ХІХ – початок ХХ століття)

Abstract

У статті здійснено аналіз та простежено основних форм і методів навчання словесності в середині ХІХ – на початку ХХ століття: твору, літературної бесіди, лекції. З’ясовано, що твір, літературна бесіда та лекція в середині XIX – початку XX століття стали основними формами, що забезпечували наступність у навчанні словесності та літературній освіті. В той же час, навчання письмової мови на заняттях словесністю не обмежувалося змістом самої дисципліни «словесність», про що свідчить широка гуманітарна тематика творів та літературних бесід. Це сприяло зміцненню навичок у написанні текстів, що стосуються широкого спектру гуманітарних знань, необхідних як у філологічній, так і нефілологічній вищій освіті, а також у колі соціальних, громадських завдань випускника гімназії і в процесі його літературної самоосвіти.